У зв’язку з розвитком комп’ютерних технологій, технологій керування, техніки зв’язку та технологій зображення, застосування мікрокомп’ютерних технологій управління в автоматичному управлінні охолодженням і кондиціонуванням стає все більш поширеним.Після введення в мікрокомп’ютер традиційної системи керування він може повністю використовувати потужні арифметичні операції комп’ютера, логічні операції та функції пам’яті, а також використовувати систему інструкцій мікрокомп’ютера для компіляції програмного забезпечення, яке відповідає закону керування.Мікрокомп'ютер виконує ці програми, щоб реалізувати контроль і управління контрольованими параметрами, такими як збір і обробка даних.
Процес комп’ютерного керування можна коротко розділити на три етапи: збір даних у реальному часі, прийняття рішень у реальному часі та контроль у реальному часі.Безперервне повторення цих трьох кроків дозволить контролювати та налаштовувати всю систему відповідно до заданого закону.У той же час він також відстежує контрольовані змінні та робочий стан обладнання, несправності тощо, обмежує сигнали тривоги та захист, а також записує історичні дані.
Слід сказати, що комп'ютерне керування з точки зору таких функцій керування, як точність, оперативність, надійність тощо, виходить за рамки аналогового керування.Що ще важливіше, покращення функцій керування (таких як керування аварійними сигналами, історичні записи тощо), викликане впровадженням комп’ютерів, є поза межами досяжності аналогових контролерів.Тому в останні роки в застосуванні автоматичного керування охолодженням і кондиціонуванням повітря, особливо в автоматичному управлінні великими і середніми системами кондиціонування повітря, домінуючим є комп’ютерне управління.